Японські Вчені Вивели Томати Без Насіння

Содержание статьи:


  • Конспект уроку з природознавства "Культурні рослини рідного краю"
  • Дикорослі та культурні рослини
  • Якими бувають рослини? Дикорослі і культурні рослини
  • Презентація на тему:
    різноманітності культурних рослин
  • Значення та роль рослин у житті людей
  • Розповідь про культурні рослини
  • Дикорослі та культурні рослини
  • 19. Конкурентна здатність культурних рослин в агрофітоценозах.
  • Поняття ареалу та вчення про походження рослин і тварин. Реферат
  • Конспект уроку з природознавства "Культурні рослини рідного краю"

    Використання культурних рослин

    Мета: ознайомлювати з культурними рослинами рідного краю, зі значенням культурних рослин для людини; формувати інтерес до культурних рослин; учити називати їх; розвивати увагу, пам’ять, мислення; показати багатство і красу рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до природи.

    I . Організаційний момент

    • Хвилинка спостереження за погодою.

    — Яка зараз пора року?

    — Тепло чи холодно надворі?

    — Яка температура повітря?

    — Чи були сьогодні протягом дня опади?

    II. Повідомлення теми і мети уроку

    — А про що ми з вами будемо сьогодні говорити, ви дізнаєтеся, якщо розшифруєте слова.

    ТУР КУЛЬ НІ НИ ЛИ РОС

    — Сьогодні ми ознайомимося з культурними рослинами нашого краю, зі значенням культурних рослин для людини. Адже зараз весна. Час подумати господарям про те, які рослини садити та як за ними доглядати.

    III. Вивчення нового матеріалу

    1 Робота над загадками

    • Довгий зелений, добрий солоний,

    Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)

    • І печуть мене, і варять мене,

    І їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

    • Сидить баба на грядках,

    Вся закутана в хустках. (Капуста)

    • У золотому решеті чорних хатинок повно. (Соняшник)

    • Маю жовтий вусок, золотий колосок,

    Буде з мене мука й паляниця м’яка. (Пшениця)

    На гіллі висіли,

    На сонечці підсмажились

    І почервоніли! (Вишня, черешня)

    Мов маленький м’ячик, висить, а не скаче.

    Соковите, червоненьке,круглобоке, солоденьке. (Яблуко)

    Лампочка вгорі висіла. Смачна стала, пожовтіла.

    Діти лампочку зірвали, з апетитом скуштували. (Груша)

    Я жовтий, білий, полум'яний,

    І наче яблуко, рум'яний.

    В саду я квітну навесні.

    Скажи, яке ім'я мені? (Тюльпан)

    • Я квітка ніжна, як весна,

    Я різні сукні маю.

    Буваю кольору зорі,

    Лимона колір маю,

    І снігу зимної пори,

    І вишнею палаю. (Троянда)

    (Виставляю на дошку картинки з зображенням цих рослин).

    — Чим схожі всі ці рослини?

    — Що таке культурні рослини? (Це рослини, які посадила, виростила людина. Вона доглядає за ними, збирає врожай.)

    Видео по теме: Урок 52. \

    — Культурні рослини можна розподілити на групи. Як ви думаєте, на які?

    Овес, пшениця, жито — це зернові рослини.

    — Де вони ростуть? (Ростуть на полях)

    — У нашому краї вирощують багатий урожай пшениці, жита, ячменю.

    Слива, вишня, черешня — це що? Де вони ростуть? Ці рослини називають плодовими. До них належать не лише фруктові дерева, а й кущі та трави, що дають нам плоди. Це смородина, малина, полуниця.

    — У нашому краї збирають багатий урожай плодових рослин.

    Як назвати цибулю, картоплю, капусту, огірок? Де вони ростуть? Ці рослини називають овочевими.

    — У нашому краї збирають багатий урожай овочевих рослин.

    Що таке тюльпан, троянда? Де вони ростуть? Їх називають декоративними рослинами.

    — Давайте ж зараз засадимо наш рідний край. (Діти прикріпляють картинки на «поле», «город», в «сад».)

    Жив собі зайчик в бузиновій хатці.

    Мив личко в мисці, спав на канапці,

    На ніжках мав сірі капці,

    Сіяв моркву, редьку, капусту,

    Щоб в животику не було пусто

    І щоб в коморі завжди лежало густо.

    — Які культури вирощував для себе зайчик?

    2. Робота в парах.

    — Для чого люди вирощують фрукти, овочі, зернові рослини?

    3. Гра «Знайди пару»

    — До кожного слова першого стовпчика знайдіть пару з другого стовпчика і з'єднайте лінією, обґрунтовуючи свій вибір.

    • Перевірка виконаної роботи

    Видео по теме: Яку користь культурні рослини приносять людям

    — Де люди можуть вирощувати всі ці культурні рослини? (У саду, в городі, в полі) Яку першу пару ви знайшли? (Цибуля — картопля)

    — Що це? Де їх вирощують? Як називаються ці рослини? Наведіть приклади овочевих рослин.

    — Отже, усі ці рослини називаються овочевими культурами.

    Наступна пара: груша — слива.

    — А це що? Де вони ростуть?

    — Усі ці рослини називаються плодовими. До них належать не лише фрукти, але і ягоди. Наведіть свої приклади.

    Наступна пара: пшениця — жито.

    — Де вирощують ці рослини?

    — Щодня ви їсте хліб, його печуть із борошна, а борошно отримують із зерен пшениці, іржі, ячменю, вівса. Як вони називаються?

    — Це зернові рослини.

    — А як можна назвати рослини наступної пари (піон — нарцис)?

    — З якою метою їх вирощують?

    IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

    1. Гра «Потрібно – не потрібно».

    Я хочу посадити овочі. Картопля потрібна? Капуста потрібна? Вишня потрібна? Виноград потрібний? (Так «саджають» фрукти, зернові, квіти).

    — Ви всі – маленькі помічники для своїх батьків. Тому ви, мабуть, знаєте, як вирощувати культурні рослини, що потрібно робити, щоб рослини виросли міцними, дали багатий та смачний урожай? (Відповіді учнів)

    Треба землю підпушити, насінинку положити,

    Потім дбало доглядати: і полоти, й поливати,

    Ще потрібно проривати, шкідників всіх повбивати,

    Плоди вчасно позбирати, і вже потім смакувати.

    Щоб врожай багатий мати, треба добре …(працювати)

    Видео по теме: Культурні рослини

    Пам’ятайте про це, діти. Хто дбає, той і має. Праця годує, а лінь марнує.

    Использованные источники: multiurok.ru

    Дикорослі та культурні рослини

    Мета: ознайомити учнів із видами культурних рослин і зі значенням культурних рослин для людини; формувати інтерес до культурних рослин; учити групувати зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; наводити приклади кожної групи; розвивати навички логічного мислення і мовлення учнів; виховувати дружелюбність, толерантність.

    I. Організаційний момент

    – Яка зараз пора року?

    – Тепло чи холодно надворі?

    – Яка температура повітря?

    – Чи були сьогодні протягом дня опади?

    II. Повідомлення теми і мети уроку

    >> Гра “Яка картинка зайва і чому?”

    Картинки: папороть, машина, півень, сонце, сосна, яблуня.

    – Машина – усе решта природа.

    – Сонце – усе решта жива природа.

    – Півень – усе решта рослини.

    – Папороть – усе решта дерева.

    – Чим сосна відрізняється від яблуні?

    – Сосна – хвойне дерево, а яблуня – листяне.

    – Сосна росте в лісі, а яблуня – в саду.

    – На уроці ви дізнаєтеся, чим ще можуть відрізнятися рослини.

    Видео по теме: Культурні рослини. Різноманітність культурних рослин.

    III. Вивчення нового матеріалу

    1. Виконання завдань

    1) Згрупувати предмети: жива і нежива природа.

    Предмети: камінь, сонце, річка, місяць, дерево, заєць, бузок, айстра, метелик, муха, гриб, людина.

    Висновок. Рослини належать до живої природи.

    2) Згрупувати рослини: дерева, кущі та трави.

    Рослини: береза, ялина, бузок, калина, айстра, мати-й-мачуха.

    Висновок. Рослини розподіляються за групами: дерева, кущі й трави.

    – Чим різняться між собою кущі, дерева і трави?

    2. Пояснення вчителя

    – Чим схожі й чим відрізняються ялина та яблуня? (Спільне – це дерева. Відмінності – ялина росте в лісі, яблуня – в саду, за нею доглядає людина. Обидва дерева дають користь людям.)

    – Чим схожі й чим різняться агрус і ялівець? (Спільне – це кущі. Відмінність – агрус росте в саду, за ним доглядає людина. Ялівець росте в лісі.)

    – Чим схожі мати-й-мачуха і помідор? (Спільне – це трав’янисті рослини. Відмінності – помідори ростуть у городі, за ними доглядає людина, збирає урожай. Мати-й-мачуха росте всюди.)

    – На які групи можна розподілити всі рослини? (Перша група – це рослини, які вирощує людина. Їх називають культурними рослинами. Друга група – це рослини, які ніхто не саджає. Вони ростуть самі по собі, їх можна побачити скрізь: і в лісі, і на лузі, і біля водойми. Ці рослини називають дикорослими.)

    На дошці – малюнки двох груп рослин: дикорослих і культурних.

    Видео по теме: Історія України: Трипільці та трипільська культура

    – На які дві групи розподілені всі рослини? (На культурні й дикорослі)

    – Що таке культурні рослини? (Це рослини, які посадила, виростила людина. Вона доглядає за ними, збирає урожай.)

    – Що таке дикорослі рослини? (Це рослини, які ростуть у природі самостійно, “дико”; люди їх не вирощують.)

    – Чи куштували ви плоди яблуні-“дички”?

    Діти розглядають плоди дикої яблуні та плоди яблуні, посадженої людиною (культурної рослини), роблять висновок, що плоди дикої яблуні маленькі й кислі, а садові яблука – великі та солодкі.

    Діти розглядають малюнки про вирощування культурних рослин.

    Висновок. Люди виводять сорти культурних рослин. Це нелегка праця, що потребує певних знань і вмінь.

    – Навіщо люди вирощують культурні рослини?

    – Які культурні рослини вам відомі?

    3. Заповнення таблиці

    – На які групи розподіляються ці культурні рослини? (Дерева, кущі, трав’янисті рослини)

    Використання культурних рослин

    IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

    1. Робота над загадками

    Відгадавши загадку, учні зазначають, до якої групи належить рослина – до культурних або дикорослих рослин.

    – Зубів не має, а кусає. (Кропива)

    – Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

    Видео по теме: Різноманітність культурних рослин України

    А коса надворі. (Морква)

    – На городі молода

    Пишні коси розпліта,

    У зеленії хустинки

    Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

    – Тут всі ростуть, як кажуть, душа в душу:

    Малина, абрикоси, виноград,

    Горіхи, сливи, яблуні та груші…

    А все це разом зветься просто… (сад).

    І запах пречудовий.

    І хочеться усім

    Побачити їх знову. (Троянди)

    А звати мене… (ясен).

    – В чистім полі він росте:

    На високих ніжках,

    В зелених панчішках,

    Мов оченьки привітні. (Льон)

    – Червоненький я на вроду,

    В кухню прийшов із городу.

    Подивлюся, де тут горщик,

    Бо стрибнути хочу в борщик. (Буряк)

    – І печуть мене, і варять,

    І їдять мене, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

    – Стиглий колос на ланах,

    Всі комбайни – на жнивах.

    Вони ходять з краю в край

    І збирають… (урожай).

    Чи культурні ці рослини:

    Помідор, гарбуз, малина,

    Морква, жито, огірки,

    Мак, кульбаба, буряки?

    (Кульбаба – дикоросла рослина, а мак і малина бувають і культурними, і дикорослими.)

    Чи культурні ці рослини:

    Кабачки, кавун і дині,

    Абрикос і полуниці,

    Подорожник і пшениця?

    (Подорожник помилково потрапив до переліку культурних рослин.)

    V. Підсумок уроку

    – На які дві групи розподілені всі рослини?

    – Що таке культурні рослини?

    Видео по теме: Рослини Червоної Книги

    – Для чого людина їх вирощує?

    – Що таке дикорослі рослини?

    Дикорослі та культурні рослини - Плани-конспекти уроків по натурології

    Схожі записи:

    Дерева, кущі, трав’янисті рослини СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ Урок 27 Тема. Дерева, кущі, трав’янисті рослини Мета: ознайомити учнів із різноманітним світом рослин; учити порівнювати дерева, кущі, трав’янисті рослини; розвивати мовленнєві.

    ЯКІ ГАЛУЗІ ГОСПОДАРСТВА КРАЩЕ РОЗВИВАТИ У СТЕПОВІЙ ЗОНІ? Зустріч 56. ЯКІ ГАЛУЗІ ГОСПОДАРСТВА КРАЩЕ РОЗВИВАТИ У СТЕПОВІЙ ЗОНІ? Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості господарської діяльності людини в степу; розвивати мовлення, мислення;.

    ЯК ПРИРОДА ПОЛІССЯ ВПЛИВАЄ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ? Зустріч 52. ЯК ПРИРОДА ПОЛІССЯ ВПЛИВАЄ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ? Мета: розповісти учням, як природа Полісся впливає на господарську діяльність людини; розвивати вміння висловлювати власні.

    ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ УРОК 12 ТЕМА. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ – ЛІС, СТЕП ТА ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Мета.

    Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече) СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ Урок 18 Тема. Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, набуває форми посудини, тече) Мета: дати учням уявлення про основні.

    До уроку 5 ДОДАТКИ До уроку 5 Чистих речовин у природі, техніці, побуті існує небагато. Набагато частіше зустрічаються суміші – сполучення двох або більше речовин. Повітря – це.

    Видео по теме: Урок 44 Природознавство 1 клас. Як захищати рослини рідного краю?

    Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ Урок 11 Тема. Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? Мета: ознайомити учнів із природними матеріалами, з яких зроблені предмети, необхідні.

    НА ЯКІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ БАГАТА УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ? Зустріч 42. НА ЯКІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ БАГАТА УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ? Мета: ознайомити учнів із властивостями корисних копалин, професіями людей, які добувають корисні копалини; вчити розрізняти види.

    Комахи СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ Урок 35 Тема. Комахи Мета: уточнити уявлення учнів про комах; учити називати істотні ознаки комах, будову різних видів комах; продовжити формування навички.

    ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРУНТІВ. ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ УРОК 13 ТЕМА. ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРУНТІВ. ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” Мета уроку: навчальна.

    Природа Кримських гір МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА Урок 68 Тема. Природа Кримських гір Мета: ознайомити учнів із Кримськими горами; розвивати спостережливість, уяву, пам’ять, мовлення, мислення; виховувати любов до.

    Для чого потрібні свійські тварини? СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ УРОК 32 Для чого потрібні свійські тварини? Тема. Для чого потрібні свійські тварини? Мета: розповісти учням, яку користь приносять свійські тварини людині;.

    Видео по теме: Рослини отруйні

    ЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УРОК 23. ЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Мета: актуалізувати та систематизувати знання про енергію, її види, перетворення, джерела, машини та механізми; скласти загальні уявлення про енергозберігаючі технології;.

    ЕКОСИСТЕМА. ХАРЧОВІ ЛАНЦЮГИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 3 “СКЛАДАННЯ ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА В ЕКОСИСТЕМІ АКВАРІУМА” УРОК 12. ЕКОСИСТЕМА. ХАРЧОВІ ЛАНЦЮГИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 3 “СКЛАДАННЯ ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА В ЕКОСИСТЕМІ АКВАРІУМА” Мета: сформувати поняття “екосистеми”, “харчові ланцюги”, ознайомити з ознаками природних та.

    Яка природа у твоєму краї? РІДНИЙ КРАЙ УРОК 41 Яка природа у твоєму краї? Тема. Яка природа у твоєму краї? Мета; ознайомити учнів з формами земної поверхні рідного краю; розвивати.

    ЧОМУ ЧОРНЕ Й АЗОВСЬКЕ МОРЯ НЕПОВТОРНІ? Зустріч 46. ЧОМУ ЧОРНЕ Й АЗОВСЬКЕ МОРЯ НЕПОВТОРНІ? Мета: розповісти учням, чому Чорне й Азовське моря неповторні; розвивати мислення, комунікативні навички; виховувати бережливе ставлення до.

    Що таке навколишній світ? СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ УРОК 2 Що таке навколишній світ? Тема. Що таке навколишній світ? Мета: ознайомити учнів із поняттям “навколишній світ”; розвивати пізнавальну.

    Тварини рідного краю РІДНИЙ КРАЙ Урок 55 Тема. Тварини рідного краю Мета: розширювати уявлення учнів про тварин рідного краю; ознайомити зі способом живлення різних тварин; розвивати мовлення, мислення.

    Видео по теме: Походження культурних рослин. Одомашнення тварин

    Праця людей у місті (селі) РІДНИЙ КРАЙ Урок 58 Тема. Праця людей у місті (селі) Мета: розширювати знання учнів про професії людей села і міста, про значення праці людей своєї.

    УРОК-ГРА “ТРАГЕДІЯ ПЛАНЕТИ ЕКОЛУЗІЯ” ТЕМА 4. БІОСФЕРА – НАЙБІЛЬША ЖИВА СИСТЕМА УРОК 30 (АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ВАРІАНТ) ТЕМА. УРОК-ГРА “ТРАГЕДІЯ ПЛАНЕТИ ЕКОЛУЗІЯ” Мета уроку: навчальна – пригадати чинники шкідливого впливу діяльності.

    ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. САД. ПРАКТИЧНА РОБОТА 5 “ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО ПОСІВУ” УРОК 16. ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. САД. ПРАКТИЧНА РОБОТА 5 “ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО ПОСІВУ” Мета: актуалізувати та поглибити знання учнів про штучні екосистеми, ознайомити із рослинами.

    ЯК ЛЮДИНА ЗАСТОСОВУЄ РІЗНОМАНІТНІ РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ? Зустріч 65. ЯК ЛЮДИНА ЗАСТОСОВУЄ РІЗНОМАНІТНІ РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ? Мета: дати учням уявлення про різноманітність речовин у природі; продовжити формування вміння робити висновки за результатами.

    Урок 5. Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей. Повітря – природна суміш Урок 5. Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей. Повітря – природна суміш Мета: формувати уявлення про різницю між чистими речовинами й сумішами, вміння розрізняти.

    Як розрізняти дерева, кущі й трав’янисті рослини? СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ УРОК 25 Як розрізняти дерева, кущі й трав’янисті рослини? Тема. Як розрізняти дерева, кущі й трав’янисті рослини? Мета: ознайомити учнів з різноманітним.

    Видео по теме: Мікориза у культурних рослин - ПРО МІКРОБИ ПРОСТО - 3 серія

    Бережливе ставлення до природи СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ Урок 16 Тема. Бережливе ставлення до природи Мета: розповісти учням про необхідність бережливого ставлення до природи; підвести дітей до усвідомлення.

    ЯКА ПОГОДА В КАРПАТСЬКИХ І КРИМСЬКИХ ГОРАХ? Зустріч 57. ЯКА ПОГОДА В КАРПАТСЬКИХ І КРИМСЬКИХ ГОРАХ? Мета: продовжити формування поняття “гори”; ознайомити учнів з характерними особливостями Кримських гір і Карпат: географічним положенням.

    ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 “ВИМІРЮВАННЯ СИЛ” УРОК 19. ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 “ВИМІРЮВАННЯ СИЛ” Мета: актуалізувати та поглибити знання про силу, види сил; сформувати уміння вимірювати деякі види сил за допомогою динамометра;.

    Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Мета: розширити уявлення учнів про мінерали, гірські породи, корисні копалини, формувати вміння спостерігати, порівнювати й.

    МАШИНИ, ЇХНЯ РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ. РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ, З ЯКИХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ МАШИНИ ТЕМА 3. РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ УРОК 24 ТЕМА. МАШИНИ, ЇХНЯ РОЛЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ. РЕЧОВИНИ ТА МАТЕРІАЛИ, З ЯКИХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ МАШИНИ Мета уроку: навчальна – з’ясувати.

    Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець? СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ Уроки № 12-13 Тема. Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець? Мета: дати учням уявлення про.

    Видео по теме: Походження культурних рослин. Одомашнення тварин

    СКЛАД І МЕЖІ БІОСФЕРИ ТЕМА 4. БІОСФЕРА – НАЙБІЛЬША ЖИВА СИСТЕМА УРОК 27 ТЕМА. СКЛАД І МЕЖІ БІОСФЕРИ Мета уроку: навчальна – пригадати умови, необхідні для виникнення та існування.

    Як захищати рослини рідного краю? РІДНИЙ КРАЙ УРОК 44 Як захищати рослини рідного краю? Тема. Як захищати рослини рідного краю? Мета: розповісти учням про Червону книгу, про червонокнижні рослини рідного.

    ЯКІ КОСМІЧНІ “СУСІДИ” ТА “ГОСТІ” Є У ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ? Зустріч 4. ЯКІ КОСМІЧНІ “СУСІДИ” ТА “ГОСТІ” Є У ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ? Мета: розширити уявлення учнів про тіла, що входять до складу Сонячної системи; розвивати вміння.

    РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ. СИЛА. ВИДИ СИЛ УРОК 18. РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ. СИЛА. ВИДИ СИЛ Мета: сформувати уявлення про силу та її види; ознайомити з роботою приладу для вимірювання сили – динамометром; розвивати.

    ЧИМ ОСОБЛИВІ ГРИБИ Мета: сформувати в учнів уявлення про гриби як особливе царство живої природи; збагачувати знання і словниковий запас школярів; виховувати допитливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

    Использованные источники: predmety.in.ua

    Якими бувають рослини? Дикорослі і культурні рослини

    Мета. Розширити в учнів уявлення про рослини як живі організми, про умови, необхідні їм для життя; формувати уявлення в учнів про дикорослі та культурні рослини і формувати вміння: а) аналізувати ілюстрації і отримувати з них необхідну інформацію, робити висновки, доводити свою думку; б) групувати зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; в) працювати в парі; розвивати спостережливість і кмітливість; виховувати потребу пізнавати та любити рослини.

    Видео по теме: ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН

    Обладнання. Таблиці, ілюстрації, дидактичні картки, дидактичні ігри.

    Хід уроку

    I. Організаційний момент.

    II. Хвилинка спостережень.

    Аналіз стану неба, опадів, вітру.

    III. Аналіз підсумкового опитування.

    IV. Актуалізація опорних знань, мотивація навчального матеріалу, повідомлення теми уроку.

    — На уроках природознавства ми продовжуємо з вами подорож світом, що нас оточує. Побували у світі неживої природи і ось розпочинаємо подорож у світ живої природи.

    — Пригадайте, що таке жива природа. (Рослини, тварини, гриби і людина — це жива природа.)

    — Погляньте на карту нашої подорожі. На ній намальовано два царства — царство рослин і царство тварин. У кожному з них ми побуваємо. Подорожуючи, ми будемо робити зупинки (малюнок карти подорожі). На цих зупинках ми дізнаватимемось багато цікавого про світ живої природи. Усі зупинки на карті позначатимемо прапорцем. Сідаймо зручніше у поїзд і вирушаймо.

    — А щоб здогадатися, у яке царства ми відправляємося, відгадайте загадку:

    • Тільки вийдеш із хати, то зустрінеш нас.

    Ми — це сад зелений, ми — гаї й діброви, ми — це трави й квіти.

    Видео по теме: Історія України: Трипільці та трипільська культура

    Хто такі ми, діти? (Рослини)

    — Як ви здогадались?

    — До якої природи належать рослини. (Живої.)

    — Чому рослини належать до живої природи? (Рослини народжуються, живляться, дихають, дають потомство, помирають.)

    — Розпочнемо свою подорож царством рослин. Ось і наша перша зупинка.

    • Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

    • Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло.

    Потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба)

    — Як ви здогадались?

    — Де ростуть ці рослини? (Цибуля росте на городі, а кульбаба — у лузі.)

    Посперечалися Цибуля з Кульбабою, хто найважливіший для людини.

    — Я, — сказала Кульбаба, — бо я росту у лузі. Мене дощик поливає, мені сонечко всміхається, мене люблять комахи. Людина радіє, коли мене побачить.

    — Ні, я, — відповіла Цибуля. — Мене люди люблять. Вони мене вирощують. Ти, Кульбабко, — дика рослина, а я — культурна.

    — Про що розповідається у казці?

    Поміркуйте, яку б рослину ви назвали культурною, а яку — дикорослою?

    — Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, які рослини є дикорослими, а які — культурними.

    V. Вивчення нового матеріалу.

    1. Бесіда за малюнками таблиці «Дикорослі рослини».

    Розгляд малюнків і відповіді на запитання.

    — Які рослини зображено на малюнку? (Подорожник, сосна, шипшина, підсніжний, кульбаба, глечики жовті.)

    — Де ростуть, зображені на малюнку рослини? Які рослини ростуть у лісі? Які у водоймі? Які на луках? (Сосна, шипшина і підсніжник ростуть у лісі, глечики жовті — у водоймі, подорожник і кульбаба — на луках.)

    Видео по теме: Землеробство, скотарство та перші культурні рослини. Відео для дітей./Agriculture, cattle breeding.

    — Хто їх садить і доглядає? (Ніхто.)

    Сосна, шипшина, підсніжник, глечики жовті, подорожник і кульбаба — дикорослі рослини. їх ніхто не сіє і не доглядає.

    Висновок. Рослини, яких ніхто не садить і не доглядає, називають дикорослими.

    2. Робота в групі.

    — Як людина використовує дикорослі рослини?

    (Дикорослі рослини людина використовує як ліки, з їх плодів варить варення, готує сік, виробляє меблі, милується ними, дихає киснем, який виробляють рослини.)

    3. Бесіда за малюнками таблиці «Культурні рослини».

    Розгляд малюнків та відповіді на запитання.

    — Які рослини зображено? (Буряк, помідор, соняшник, тюльпан, лілія.)

    — Де вони ростуть? Які рослини ростуть у полі? Які — на клумбі? Буряк, помідор, соняшник ростуть у полі. Тюльпан і лілія — на клумбі.

    — Хто їх садить і доглядає? (Людина.)

    Буряк, помідор, соняшник, тюльпан і лілія — культурні рослини. їх вирощують і доглядають люди.

    Висновок. Рослини, які вирощують люди, називають культурними.

    4. Розповіді учнів.

    — Які культурні рослини людина вирощує на городі, у полі? (Картоплю, буряк, кукурудзу, моркву, капусту.)

    — Які культурні рослини людина вирощує в саду? (Яблуні, груші, вишні, агрус, смородину.)

    — Які культурні рослини людина вирощує на клумбі? (Чорнобривці, айстри, троянди, тюльпани.)

    — Як назвати одним словом рослини — огірок, айстри, слива? (Культурні.) Чому? (Бо їх вирощує людина.)

    5. Робота в парі.

    — Для чого людина вирощує культурні рослини? (Щоб отримати олію, цукор, кашу, хліб, одяг.)

    — Як одним словом назвати олію, цукор, кашу, хліб? (їжа.)

    — Поміркуйте! Навіщо людина вирощує квіти? (Рослини прикрашають людські оселі. Вони милують око, створюють затишок.)

    — Яка квітка вам найбільше подобається? Чому?

    6. Робота з підручником (с. 56—57).

    а) Розгляд фотографій.

    — Які рослини зображено? (Банан, бамбук, пальма.)

    — Де ростуть ці рослини?

    б) Робота в групах.

    — Хто знає більше назв рослин нашого краю?

    в) Роздивіться і розкажіть!

    — У які ґрунти можна об’єднати ці рослини?

    г) Пам’ятка друга природи.

    Висновок. Усі культурні рослини походять від дикорослих.

    Зайчата на городі

    До бабусі на город зібрались зайчата.

    І до моркви нахилились

    щоб її зірвати, та з-за тину на зайчат погляда

    бабуся і кричить: «Ось я до вас зараз доберуся!»

    Злякалися зайці, й нумо утікати.

    До лісочка, до лісочка весело стрибати.

    VI. Закріплення вивченого матеріалу.

    1. Продовжити перелік.

    Культурні рослини — це груша, .

    Дикорослі рослини — це ялина, . .

    2. Знайти зайве у кожному рядку.

    Буряк, вишня, смородина, ялина.

    Калина, конвалія, троянда, клен.

    3. Робота в зошиті .

    4. Робота в групах з дидактичними картками.

    5. Гра «Хто найкмітливіший?»

    — Відгадайте загадки. Які рослини — дикорослі чи культурні — називають слова-відгадки?

    • Довгий, зелений, добрий і солоний, добрий і сирий.

    Хто він такий? (Огірок)

    • Квітка пишна, квітка гожа, на троянду трішки схожа.

    На кущах вона зростає.

    Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)

    • Я не м’ясо і не хліб, не капуста і не біб, та смакую я усім:

    мене печуть, мене варять,

    мене їдять, мене хвалять. (Картопля)

    • Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті. (Лілії водяні)

    • Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)

    • Ми у лісі проживаєм, дзвоном сонце зустрічаєм.

    Маєм гарні сині очки, називаємось . (дзвіночки).

    • За хатиною в садочку у зеленому віночку

    та в червоних намистинах стоїть дівка молода.

    І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти: за намисто кожен — смик!

    Та й укине на язик. (Вишня)

    • Що за дерево, чий цвіт

    пахне медом на весь світ? (Липа)

    • Сидить вона на городі вся в латках. (Капуста)

    • Не гаряче, а пече — утечеш,

    при дорозі не скубнеш — обминеш.

    Дуже злючою бува ця трава, називається вона . (кропива).

    • Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)

    У зеленому лісочку під мережаним листочком червоніє невеличка спіла ягідка . (суничка).

    6. Гра «Хто більше назве культурних рослин?».

    Клас ділиться на три команди. Виграє та команда, яка назве найбільше культурних рослин.

    7. Ігри «Склади пазл», «Лото».

    VII. Підсумок уроку.

    1. Відповіді на запитання.

    2. Робота з батьками.

    — Обговоріть з батьками народну мудрість «Часник сім хвороб лікує».

    "Нова українська школа" матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

    Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

    Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

    Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

    Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм "повідомлення-видалення" для об'єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

    Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

    Использованные источники: nuschool.com.ua

    Презентація на тему:
    різноманітності культурних рослин

    Використання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослинВикористання культурних рослин Використання культурних рослин

    1.ФОРМУВАТИ УЯВЛЕННЯ ПРО РІЗНОМАНІТНІСТЬ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН У ПРИРОДІ. Завдання 2. РОЗВИВАТИ ВМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ, ЗІСТАВЛЯТИ КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ, ВИЗНАЧАТИ ІСТОТНІ ОЗНАКИ, ВПІЗНАВАТИ РОСЛИНИ. 3. ВИХОВУВАТИ ДБАЙЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО РОСЛИН, ЕСТЕТИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ РОСЛИННОГО СВІТУ. Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18.

    Використання культурних рослин

    ЩО ТАКЕ КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ? ЦЕ РОСЛИНИ, ЯКІ ПОСАДИЛА, ВИРОСТИЛА ЛЮДИНА. ВОНА ДОГЛЯДАЄ ЗА НИМИ, ЗБИРАЄ ВРОЖАЙ. Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18.

    Використання культурних рослин

    ДЕ ЛЮДИ МОЖУТЬ ВИРОЩУВАТИ КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ? Сад Город Поле Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18

    Використання культурних рослин

    Залежно від того, що отримують від культурних рослин, їх ділять на: зернові технічні овочеві плодово-ягідні Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18

    Використання культурних рослин

    ЗЕРНОВІ РОСЛИНИ — ЦЕ ТРАВ'ЯНИСТІ РОСЛИНИ, В ЯКИХ КОРІНЬ РОСТЕ ПУЧКОМ, СТЕБЛО ПОРОЖНЄ — СОЛОМИНА, ЛИСТКИ ДОВГІ І ВУЗЬКІ, А ПЛІД — ЗЕРНІВКА.

    Використання культурних рослин

    Овес Ячмінь Пшениця ЗЕРНОВІ РОСЛИНИ Просо Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18

    Використання культурних рослин

    Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18 Це цікаво знати! ПШЕНИЦЯ — ДУЖЕ ДАВНЯ КУЛЬТУРНА РОСЛИНА. ЇЇ ВИРОЩУЮТЬ ПОНАД 10 ТИСЯЧ РОКІВ. ЗЕРНІВКИ ПШЕНИЦІ ПОСТІЙНО ЗНАХОДЯТЬ ПІД ЧАС РОЗКОПОК ПЕРШИХ ПОСЕЛЕНЬ ЛЮДИНИ.

    Використання культурних рослин

    ЯРИЙ ЯЧМІНЬ ОДНА З ВИСОКОВРОЖАЙНИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. НА УКРАЇНІ ВІН ЗАЙМАЄ ДРУГЕ МІСЦЕ ПІСЛЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ.

    Використання культурних рослин

    ОВЕ С ЗВИЧА ЙНИЙ — ОДНОРІЧНА ТРАВ'ЯНИСТА РОСЛИНА. ВИРОЩУЄТЬСЯ ГОЛОВНИМ ЧИНОМ НА КОРМ ХУДОБІ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ КОНЯМ, БИКАМ І КОРОВАМ, ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В КУЛІНАРІЇ ТА МЕДИЦИНІ. Білоножко Н.Д. Черкаська сп.ш.№18

    Використання культурних рослин

    ПРОСО - ЦЕ КУЛЬТУРА БЕЗ ВІДХОДІВ. ІЗ ЗЕРНА ПРОСА ВИГОТОВЛЯЮТЬ КРУПУ (ПШОНО) І БОРОШНО. ДЛЯ ГОДІВЛІ ХУДОБИ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЗЕРНО, СОЛОМА.

    Використання культурних рослин

    ТЕХНІЧНІ РОСЛИНИ — ЦЕ ТІ РОСЛИНИ, ЩО ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ НА ЗАВОДАХ.

    Використання культурних рослин

    ОВОЧЕВІ КУЛЬТУРИ - ЦЕ ТРАВ'ЯНИСТІ РОСЛИНИ, ЩО ВИРОЩУЮТЬСЯ ЛЮДИНОЮ ДЛЯ ВЖИВАННЯ В ЇЖУ.

    Використання культурних рослин

    . Р І П Р Е Д Ь К М О Р К В К А П У С Т Р Е Д И С К П Е Т Р У Ш К Розв'язуємо головоломку

    Использованные источники: svitppt.com.ua

    Значення та роль рослин у житті людей

    Важко переоцінити значення, яке грають рослини в житті людей. Саме рослини, в основному, задовольняють наші головні потреби — в їжі, одязі, ліках та житлі. Така залежність від навколишньої природи існує з часу виникнення людини. Вона зумовлена тим, що рослини утворюють органічну речовину. Це можливо внаслідок того, що в рослинах є пігмент хлорофіл, здатний «засвоювати» енергію сонячного світла.

    Життя на Землі стало б неможливим, якби не було безперервного фотосинтезу. Цей процес відбувається в зелених рослинах. Фотосинтез — це синтез органічних сполук з вуглекислого газу та води, що відбувається в хлоропластах рослин на світлі. Внаслідок цього в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вуглекислий газ. Як кажуть вчені, завдяки цій властивості зелені рослини відіграють роль космічного фактора на Землі. Достатньо навести такі цифри: за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг). 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу.

    Рослини очищують повітря навіть від радіоактивних речовин. Особливо це стосується трав’янистої рослинності, що впирає в себе усі радіоактивні опади.

    Оскільки частина кисню, що виділяють рослини, перетворюється на озон, можна зробити висновок, що вони допомагають захистити Землю від ультрафіолетового опромінення.

    Отже, рослини вкрай необхідні нашій планеті. Без перебільшення, вони є основою життя на Землі.

    Позитивна та негативна роль рослин

    Як відомо, не всі рослини мають зелене забарвлення. Гриби, бактерії та деякі з вищих рослин позбавлені хлорофілу та не здатні самі виробляти для себе органічну їжу з неорганічних речовин. Подібні незелені рослини (сапрофіти) поселяються на мертвій органічній речовині, що залишається після загибелі рослин і тварин. Вони використовують її для свого харчування. Руйнують, мінералізують і таким чином приводять у стан, що доступний для використання зеленими рослинами. Саме в цьому полягає позитивна роль незелених, тобто безхлорофільних рослин.

    Є також і такі рослини, що приносять величезну шкоду. Наприклад численні сміттєві трави (пирій, осот та інші), які заглушають культурні рослини на полях. Або багато незелених (безхлорофільних) рослин, у тому числі паразитні гриби (іржа, головешка, ріжки та інші), що вражають культурні рослини. Найдрібніші незелені рослини — бактерії, проникаючи в організм людей і тварин, викликають різні інфекційні хвороби. З усіма рослинами, що завдають шкоди сільському господарству, людина веде систематичну боротьбу.

    Корисні властивості рослин вивчені ще недостатньо. Вони широко застосовуються як в офіційній, так і в народній медицині, в хімічній промисловості. Але є великий потенціал для збільшення їхнього корисного використання. Станом на сьогодення, з 300 тисяч видів вищих рослин у практичних цілях використовується приблизно 2 500 видів.

    Застосування рослин у людській життєдіяльності

    Рослини грають ключову роль у харчовій промисловості. З харчових рослин найбільш важливе значення мають хлібні злаки. Овочеві та плодово-ягідні рослини теж складають основу раціону харчування людини. Вони є джерелом не тільки білків, жирів і вуглеводів, але й вітамінів. Не можна не відзначити олійні рослини, які йдуть на отримання рослинної олії для харчових, лікарських і технічних цілей.

    Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів. Таким чином, забезпечуючи їжею тварин, рослини відіграють основоположну роль у розвитку тваринництва. Завдяки цьому люди отримують м’ясні та молочні продукти, що є джерелом незамінних амінокислот, які необхідні для нашої життєдіяльності.

    Широко використовуються в різних галузях господарської діяльності людини прядильні, дубильні, фарбувальні, ефіроолійні, каучукові, лікарські та інші рослини.

    Значення деревних рослин

    Величезне значення мають деревні рослини. Деревина — це не тільки паливо та будівельні матеріали, що застосовуються в промисловості, транспорті та сільському господарстві. Це також і папір, картон, целюлоза, штучний шовк, скипидар, спирти, ацетон, ефірні олії та багато іншого. До 20 тисяч найрізноманітніших виробів з дерева використовуються людиною в побуті та на виробництві. Попри те, що деревину замінюють іншими матеріалами, потреба в ній постійно збільшується.

    Продуктами рослинного походження є кам’яне й буре вугілля, горючі сланці, торф — все це складає основу енергетичної промисловості.

    Рослини сприяють формуванню ґрунтового покриву, впливають на хімічний склад ґрунту та його родючість. Рослинний покрив має ґрунтозахисне, водоохоронне, повітроочисне, кліматорегулююче, санітарно-гігієнічне та культурно-естетичне значення.

    Рослинний покрив змінює добовий і річний хід температури, утримує вологу у ґрунті, впливає на поверхневий і внутрішньоґрунтовий стоки, на випаровування вологи, опади, впливає на водний баланс суші в цілому. Рослинність регулює інтенсивність сніготанення, сприяє всмоктуванню талих вод, поліпшує водний режим, а також режим мінерального живлення ґрунтів.

    Отже, рослини забезпечують первинні потреби людини та використовуються майже у всіх галузях промисловості. Не можна уявити життя людей без використання природного рослинного покриву. Він грає найважливішу роль у створенні харчової та енергетичної бази для всього живого світу.

    Использованные источники: glazastik.com

    Розповідь про культурні рослини

    3)перед началом деления число хромосом не изменяется, а число ДНК удвоилось за счёт репликации.

    4)в телофазе мейоза 1 число хромосом и ДНК уменьшается в 2 раза, т.к мейоз 1 редукционное деление

    <span>Полидактилия - А </span>
    <span>норма - а </span>
    <span>близорукость - В </span>
    <span>норм.зрение - в </span>
    <span>АаВв х АаВв </span>
    <span>рисуешь решетку Пеннета </span>
    <span>Вероятность рождения ребенка без аномалий (генотип аавв) 1/16</span>

    Использованные источники: otvet.ya.guru

    Дикорослі та культурні рослини

    Використання культурних рослин

    Рослини, які людина здавна вирощує в саду, на городі, на квітнику, називають культурними, а ті, що ростуть у дикій природі, – дикорослими. З дикорослих рослин людина поступово відібрала для себе ті, що приносили їй користь. З конопель, кропиви первісні люди навчилися плести сітки для ловлі риби, з льону – ткати одяг, з пшениці робили борошно.

    Деякі рослини, що у дикій природі були неїстівними, людина перетворила на цінні культурні рослини. Овочі, які ми їмо, вирощують на полях, городах, у садах і теплицях спеціально для харчування. Серед них є плодові (томат, баклажан, перець, кавун), листові (капуста, салат, шпинат), цибулеві (цибуля, часник), коренеплоди (морква, ріпа, редис). До зернових належать пшениця, жито, ячмінь, до декоративних – троянда, гладіолус, чорнобривці.

    Дикорослі рослини (дику грушу, суницю, кульбаби) ніхто не саджав, за ними не доглядають люди. Вони ростуть не лише на луці, у горах, лісі, але й у саду, на городі, на квітнику. Серед дикорослих рослин є такі, які люди здавна використовували для лікування. Деякі з них (кропива, кульбаба, цикорій) містять більше вітамінів, ніж деякі культурні. З дикорослих трав (чебрецю, м’яти, звіробою, суниці, чорниці) можна приготувати чудові духмяні чаї.

    Рослини не лише поживна їжа для людей і тварин. З них вироб­ляють ліки, натуральні тканини, меблі, їх використовують як будівельний та оздоблювальний матеріал.

    Використання культурних рослин

    ДЕ „ПРОПИСАНI” РОСЛИНИ?

    Пустунчикові часто дорікали, що він невихований. Але насправді він дуже непосидючий, нетерплячий і допитливий. Ось почув десь, що є „культурні” рослини і фантазує:

    – Які це – культурні? Дзвоники? Коли поряд з ними проходиш, дзвоники завжди хитаються, наче вітаються! Дуже чемна рослина! А троянда, акація та кропива – зовсім некультурні. Бо колються!

    – Ні, Пустунчику, – сказав Розумник. – Рослини розрізняють зовсім не так!

    – Ти так добре знаєш ознаки вихованості, що хоч колись міг би їх сам виявити! – додала Лапуня.

    – То як рослини розрізняти? Кажіть вже! – пхикнув Пустунчик. – Я знаю, що в них є листя, стовбур, коріння, квітки… а в деяких – тільки стебло!

    – Добре, що знаєш. А помічав, що деякі з них ростуть на городі або в садах? А є такі, що живуть у лісі або у полі?

    – А ще є ті, що ростуть у горщиках! То й що? Я лимон у горщику вирощував!

    – Не перебивай, – обурилася Лапуня. – Ти хочеш слухати чи ні?

    – Та хочу. Розповідай… – Пустунчикові хотілося стрибати та говорити самому, але він розумів, що так нічого не дізнається про культуру рослин. А було дуже цікаво.

    – Дикі рослини – всі ті, які самі ростуть у природі, – сказав Розумник. – Коли людина бере якусь дику рослину та починає вирощувати її заради плодів або квітів, рослина змінюється. Людина виводить нові сорти, і це вже культурні рослини. Вони ростуть у парку, саду та на городі. Скажи, які культурні рослини ти знаєш?

    – Яблуні, груші, сливи, черешні, картопля, капуста, огірки, помідори, буряк, морква, гарбуз! – затараторив Пустунчик.

    – Тобі лише б наїстися! – засміялася Лапуня. – А троянди, чорнобривці, айстри, маргаритки, бузок? Усі ці рослини колись були дикими і квітували не так буйно. Але їхні культурні сорти такі гарні, що раніше було годі уявити! Порівняй плоди груші-дички і культурної груші, а садові величезні ромашки з польовими!

    – А рослини, які ростуть вдома у вазонах, називають кімнатними, – додав Розумник. – Дуже багато рослин не можуть рости у дикій природі України і навіть у садку. У нас їм або надто спекотно, або надто холодно. Але люди навчилися вирощувати їх вдома, щоб вони радували нас і нагадували про далекі країни!

    Цікаво, що навіть овочеві культури можна вирощувати вдома. Хто немає городу, може вирощувати салат, огірки та помідори на балконі. Кімнатним рослинам вистачає ґрунту у горщику. Наприклад, лимон вдома дуже важко виростити. Але можливо! Потрібен великий горщик, добрий ґрунт та знання правильних умов росту.

    – А в яких умовах вдома ростуть орхідеї? – спитав Пустунчик.

    – У тропічних. Читай Чарівну Книгу Природи та все дізнаєшся. Тільки виростити щось екзотичне на зразок бананів дуже складно. Треба дуже багато знати і довго працювати.

    – Не хочу! – одразу відступив Пустунчик. – Краще купити банани в крамниці!

    Зернята засміялися та почали пригадувати, які рослини можна вирощувати вдома. Чи дикі ці рослини, чи культурні?

    А ти вмієш розрізняти рослини за місцем їхнього проживання?

    Використання культурних рослин

    Матеріали до уроку

    ЦІКАВИНКИ

    • Якщо влаштувати змагання, який овоч має найбільше вітаміну С, то переможе перець болгарський.
    • У нас на городі ростуть ягоди, які не поміщаються у рот. Це баклажан, помідор, гарбуз. Розріжте їх, і ви побачите в м’якоті багато дрібного насіння, так само, як у смородини, чорниці та інших ягід.
    • Нещодавно науковці вивели новий сорт помідорів завбільшки з горошину. Смак у них такий самий, як у звичайних помідорів, а вітамінів і корисних речовин – більше.
    • Кропива, яка засмічує город, чудово очищає повітря, особливо у містах.
    • Листя і молоді пагони кропиви можна використовувати для салатів, супів, пюре. А щоб листя не обпікало язик, його промивають холодною водою, а потім на 2–3 хвилини занурюють в окріп.
    • Кропива – прядильна рослина. Колись із неї виготовляли вітрила, риболовні сітки, мішки, одяг.

    Посаджу багато квітів,
    Щоб виднілись серед вітів,
    Подвір’я наше прикрашали,
    Своїм цвітінням звеселяли.

    Тюльпани, лілії, нарциси,
    Гейхери, хости, ще й іриси,
    Розкішні туї, барбарис,
    А ще б хотіла кипарис.

    Використання культурних рослин

    Ігри та завдання

    Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”).

    Обладнання: картки із написами „від Зерняток”: „Я живу у лісі”, „Я живу у саду або у парку”, „Я живу на городі”, „Я живу у полі”; картки із зображенням рослин, можна використати КЛ17 (1–4), КЛ19 (1–2), КЛ20 (1–4), КЛ21 (1–2).

    Діяльність:

    1. Кожен учень отримує картку із зображенням рослини. У 4-х кутах класу заздалегідь причепіть картки з написами „від Зерняток”.
    2. Поясніть дітям правила: „Друзі, ми отримали листи від Зерняток, у яких вони просять нас відшукати місце, де живуть рослини з казки. Ці листи розміщені у чотирьох кутах нашого класу. Придивіться уважно до рослин на ваших картках, добре подумайте, де саме живе ваша рослина, та підійдіть до „свого” кута”.
    3. Якщо хтось з дітей не знає, яке місце має зайняти, то стає посередині класу. У кінці гри разом з дітьми допоможіть йому.
    4. Після того, як учні вибрали „свій” кут, запропонуйте їм обговорити, чому вони опинилися саме тут (за якими ознаками вони вибирали місце).

    Гра 2.Дикоросла чи культурна?

    Діти стають у коло, беруться за руки. Ви називаєте твердження про рослину, а діти відгадують, яка вона – дикоросла чи культурна. Якщо рослина дикоросла, діти піднімають руки вгору, а якщо культурна – присідають.

    • Зі стебел бамбука виготовляють меблі.
    • З верби плетуть кошики.
    • З листя суниці заварюють чай.
    • Із соняшника виробляють олію.
    • З яблук варять варення.
    • З помідорів роблять томатний сік.
    • З огірків готують салат.
    • З буряка варять борщ.
    • Кропиву їдять кролі.
    • Із сосни будують хату.
    • З ялини виготовляють скрипки.

    Гра 3. „Впізнай культурні рослини” (КЛ21, 1–2).

    Діти розбирають картки з рослинами. Впізнають і називають культурну рослину, а також пояснюють, як її використовують: вживають плоди в їжу чи вирощують заради краси.

    Порада: після завершення гри наведіть інші приклади використання рослин: запах грецького горіха відганяє комарів і мух; кущі смородини – це і живий паркан, і смачні ягоди; усі рослини дають кисень для дихання; липа, конюшина, гречка – медоносні рослини.

    Гра 4. „Кубування”.

    Обладнання: кубик, на гранях якого написи: „Дикорослі”, „Культурні”, „Кімнатні” (кожен напис дублюється двічі, щоб заповнити всі 6 граней кубика).

    Діти по черзі кидають кубик і наводять приклад рослини відповідно до напису.

    Гра 5. „На городі ростуть

    Діти сідають у коло і по черзі називають рослину, плоди якої вирощують на городі: „На городі ростуть баклажани. Баклажан не поміщається у рот!” або: „На городі ростуть суниці. Суниця поміщається у рот”.

    Порада: діти можуть називати плоди, які вирощують у полі, в саду, в теплиці.

    Завдання 1. Вишикуй букви за зростом (КЛ22).

    Склади слова, які позначають види рослин. Наведи приклади рослин до кожного слова.

    Использованные источники: e-kolosok.org

    19. Конкурентна здатність культурних рослин в агрофітоценозах.

    Фітоценотичні заходи ґрунтуються на використанні більш високої порівняно з бур'янами конкурентної здатності окремих сільськогосподарських культур та біологічній несумісності бур'янів і культурних рослин, внаслідок чого пригнічується ріст і розвиток бур'янів. В інтенсивному землеробстві культурні рослини мають досить високу продуктивність і здатні досить успішно пригнічувати бур'яни або значно послаблювати їхню життєдіяльність. За здатністю пригнічувати бур'яни культури можна умовно розподілити на три групи.

    1. Васококонкурентоздатні — озиме жито, озима пшениця, озимий ячмінь, ріпак, а також коноплі, злаково-бобові сумішки на зелений корм або сіно, багаторічні трави.

    2. Середньоконкурентоздатні — горох, гречка, кормова капуста, люпин, овес, соняшники, ячмінь.

    3. Слабоконкуренгпоздатні — кукурудза, картопля, льон, овочеві культури, просо, сорго, цукрові буряки.

    Умовність цього поділу полягає в тому, що здатність культури пригнічувати бур'яни визначається не тільки її біологічними особливостями, а й умовами вирощування. Підбором найбільш конкурентноздатних культур можна істотно знизити забур'яненість посівів. Це найкраще реалізується в сівозміні без повторних посівів культур, які є причиною забур'яненості полів, та при вирощуванні проміжних культур, агротехніка яких сприяє очищенню полів від бур'янів.

    20. Інтегрована система заходів контролювання забур’яненості посівів.

    21. Методи визначення забур’яненості посівів.

    У землеробстві знати фактичну забур'яненість пociвів та потенціальну засміченість грунту насінням бур'янів необхідно для складання i запровадження в господарстві системи заходів боротьби з бур'янами. У зв'язку з цим виникає необхідність не менше ніж двічі протягом вегетаційного періоду проводити облік засміченості полів вегетуючими бур'янами. Перше визначення слід робити пізно навесні у фазі появи сходів культурних рослин до проведення хімічних прополювань i міжрядних обробітків, а друге — перед збиранням урожаю. Аналіз результатів дозволяє скласти для господарства i кожного поля сівозміни науково обґрунтовану систему заходів для зменшення забур'яненості посівів, провести контроль її ефективності та визначити потребу у гербіцидах.

    Найбільш поширені такі методи обліку забур'яненості посівів: окомірний, кількісний та кількісно-ваговий.

    Окомірний метод розроблений академіком А.I. Мальцевим, широко використовується у виробництві на великих площах. В основу його покладена чотирибальна шкала. Якщо бур'яни в посівах зустрічаються поодиноко (1% від кількості культурних рослин), то така забур'яненість оцінюється в 1 бал. Якщо бур'янів більше, ніж у першому випадку (15-10% від культурних рослин), але значно менше, ніж культурник рослин 2 бали; бур'янів багато (25-35 %), але менше, ніж культурних рослин — 3 бали; бур'янів у посівах більше, ніж культурних рослин (>50%), вони їx пригнічують — 4 бали. Окомірний метод не трудомісткий, достовірний i його легко можна застосувати в практичній діяльності на великих масивах.

    Техніка проведення обліку засміченості пociвів окомірним способом полягає в тому, що поле проходять по діагоналі i реєструють yci види бур’янів. При цьому для кожного поля визначають напрямок маршруту Залежно від розміру поля намічають зупинки для обліку засміченості. Рекомендують на малих за розміром полях робити – 16 зупинок, а на великих –16-25 зупинок. Для кожної культури складають окрему відомість. До неї вносять назви вcix бур'янів, належність їх до тієї чи іншої біологічної групи, висоту, фази росту i визначають оцінку засміченості (бал). При цьому фіксують такі фази розвитку бур'янів: сходи, розетки, стеблування, бутонізація, цвітіння, плодоношення i відмирання. Враховують ще i ярусність бур'янів. Під ярусністю угруповання польових рослин слід розуміти розподіл бур'янів над рівнем грунту порівняно з висотою культурних рослин. Бур'яни бувають трьох ярусів. До першого ярусу відносять бур'яни, вищі за культурні рослини, до другого – однакові з ними або дещо нижчі, до третього – всі низькорослі бур'яни. Встановлення ярусності необхідне, щоб дізнатись, що буде засмічуватись бур'янами — урожай культури чи грунт.

    У науково-дослідній i практичній роботі застосовують більш трудомісткий, але точніший кількісно-ваговий метод визначення забур'яненості посівів. Для цього в різних місцях поля накладають через рівні відстані по діагоналі ділянки рамки розміром 50 х 50 см або 1 х 1 м і в них підраховують бур'яни. Планки рамок кріпляться на шарнірах.

    Це робить зручним їх застосування навіть у високому травостої. Накладати рамку слід у 15-20-кратній повторності так, щоб посівний рядок правив за її діагональ. На невеликих площах кількість повторностей зменшують до 10. Після підрахунку бур'янів їх виривають, ділять на окремі біологічні групи, а потім висушують до повітряно-сухого стану i зважують, якщо в полі росте кілька культур, забур'яненість визначають на кожній окремо.

    Кількісний метод визначення забур'яненості посівів мало чим відрізняється від попереднього. Визначають середню кількість бур'янів на 1 м 2 та їх процент від числа культурних рослин. Наприклад, кількість культурних рослин на 1 м 2 450, а бур'янів 150, тобто 150 х 100: 450 = 33%. Отже, забур'яненість цього поля 33 %.

    Использованные источники: studfile.net

    Поняття ареалу та вчення про походження рослин і тварин. Реферат

    Протягом тисячоліть, починаючи з кам’яного віку, людина вирощує рослини, які мають корисні для неї властивості. Шляхом штучного добору вона сприяє тому, що культурні рослини почали втрачати деякі природні властивості і набувають ознак, які їх суттєво відрізняють від своїх диких родичів.

    Наприклад, деякі рослини втрачають пристосування до природного розсіювання насіння, а свійські тварини – захисне забарвлення шкіри, властиве їх диким предкам. Поряд з тим, культурні рослини і свійські тварини втрачають ряд захисних функцій організму проти захворювань тощо.

    Центри походження культурних рослин і свійських тварин потрібно знати для збору і використання їх диких родичів, які є найкращим матеріалом у селекційній роботі при виведенні нових сортів рослин і високопродуктивних порід тварин.

    Для культурних рослин у зв’язку із їх походженням встановлено три групи:

    • Найбільш молода група культурних рослин; види, що входять до її складу до наших часів зустрічаються в дикому стані, хоча є багато відомих культурних сортів. Для цих рослин встановити центр їх походження дуже легко. До цієї групи відносять всі культурних представників родини хрестоцвітих – капуста, ріпа, редис, гірчиця, буряк, майже всі баштанні культури, кормові злаки і кормові бобові, груша, яблуня, слива, вишня та інші плодові, аґрус, смородина, малина, та інші ягідні.
    • Види, які згідно з дослідженням М. І. Вавилова, спочатку були бур’янами культурних рослин, а згодом стали об’єктами окультурення. Це траплялося переважно при просуванні на північ або при підніманні в гори де бур’яни були домінантами. Так, жито витіснило при просуванні на північ і в гори яру пшеницю і озимий ячмінь.
    • Найбільш древня група культурних рослин, для неможливо встановити час їх окультурення і походження, оскільки майже не збереглися представники в дикому стані. До цієї групи відносять кукурудзу, сорго, ячмінь, просо, рис, пшеницю, льон, помідори, горох, квасолю та інші культури.

    Не дивлячись на древність рослин третьої групи використання диференційного методу дозволяє встановити центри, звідки вони були введені в культуру. Виявилось, що такі центри різноманітності зосереджені не в місцях найбільшого поширення культури даної рослини, а в гірських районах, які часто віддалені від культурних центрів на тисячі кілометрів; в районах де населення характеризується первісним рівнем культури.

    Різноманітність форм збереглась в таких районах з давніх часів і дозволила людині поступово покращуючи ці форми і проводячи безперервний відбір, вивести численні сорти і розповсюдити їх.

    Необхідно зазначити, що центри походження багатьох домашніх тварин (кіз, овець та інших), очевидно, також є гірські країни.

    Таким чином культурні рослини є не тільки результатом діяльності людини, вони, як і дикі рослини, мають певну географію поширення.

    Питання, пов’язані з походженням культурних рослин, вивчав видатний ботанік М. І. Вавилов. У праці "Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна" (1939) він визначив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин, які безпосередньо зв’язані з осередками давніх цивілізацій, де рослинництвом почали займатися за 8-7 тис. р. до н. е.

    І. Південноазіатський тропічний центр (Індія, гори Індокитаю, південний тропічний Китай, та острови Південно-Східної Азії) дав понад 100 видів культурних рослин. У цьому великому центрі можна виділити три осередки, що значно відрізняються за складом характерних для рослин:

    Індійський (кулястозерна пшениця, окремі сорти сорго, нут, баклажан, огірок, манґо, апельсин, мандарин, лимон, багато сортів цукрової тростини, джут, коноплі, кунжут, перець чорний, горіх стрихніноносний, кориця та ін.);

    Індокитайський (банан, окремі сорти лимона, окремі сорти цукрової пальми, бавовник азіатський тощо);

    Острівний, включаючи Зондські острови,, Яву, Суматру, Борнео, Філіппінські острови (бамбук, ямс, пальма арека, дуріан, мангустан, окремі сорти цукрової пальми, окремі сорти цукрової тростини, кардамон, горіх мускатний, евкомія та ін.).

    ІІ. Східноазіатський центр (включає помірні і субтропічні частини Центрального і Східного Китаю, більшу частину Тайваню, Корею, Японію) дав понад 130 видів найважливіших культурних рослин. У цьому центрі розрізняють два осередки:

    Китайський (окремі сорти проса, гаолян, окремі сорти вівса, окремі сорти ячменю, гречка, соя, ямс, редька, таро, цибуля багаторічна, ревінь, гарбуз, яблуня, груша, персик, абрикос, слива і вишня китайська, айва китайська, чай, женьшень, кориця китайська, редька олійна, пальма прядильна, мак опійний та ін.);

    Японський (гірчиця коренеплідна, хрін японський, слива японська, хурма японська, спаржа бульбаста тощо.).

    ІІІ. Південно-Західноазіатський центр (Анатолія, Іран, Афганістан, Середня Азія і Північно-Західна Індія) дав понад 100 видів культурних рослин. Даний центр можна розділити на три осередки:

    Кавказький (багато видів пшениці і жита, значна кількість видів і сортів плодових культур, які характеризуються великою різноманітністю місцевих форм);

    Передньоазіатський (багато сортів пшениці і жита, овес середземноморський, багато сортів ячменю, сочевиця, багато сортів рицини, коріандр, диня, огірок анатолійський, буряк, морква, цибуля, цибуля-порей, салат (латук), інжир, гранат, айва, алича, яблуня, груша, ліщина, виноград, кизил, хурма, барбарис, шафран та ін.);

    Північно-Західноіндійський (багато сортів пшениці і зернових бобів, льон, нут тощо).

    IV. Середземноморський центр дав понад 80 видів (тверда пшениця, полба еммер, полба справжня, окремі форми вівса, ячменю, сочевиця, чина, горох крупнонасінний, гірчиця, маслина, буряк, капуста, петрушка, артишок, різні види цибулі, часник, спаржа, селера, хрін, щавель, багато форм салату, тмин, аніс, м’ята, розмарин, лавр благородний, хміль та ін.).

    V. Абіссінський центр (сюди ж прилягає Гірськоаравійський осередок (Йєменський)). Всього дав близько 40 видів культурних рослин (різноманітні форми пшениці і ячменю, сорго хлібне, тефер, дагуса, нут, сочевиця, горох, боби, чина, люпин, особливі форми льону, кунжут, рицина, кофе, гірчиця овочева тощо).

    VI. Центральноамериканський центр (включаючи південну Мексику) може бути поділений на три осередки:

    Гірський південноамериканський (кукурудза, різні види квасолі і гарбуза, батат, різні види перцю, бавовнику, папайя, томат мексиканський, слива мексиканська, какао, кактуси для огорож та ін.);

    Центральноамериканський (різноманітні кактуси);

    Вест-Індійський острівний (звідси походить близько 50 видів культурних рослин).

    VII. Андійський (Південноамериканський) центр має три осередки:

    Власне Андійський, що включає гірські райони Перу, Болівії, Еквадору (різні види картоплі, апа, анью, хінне дерево, кокаїновий кущ, гуайява тощо);

    Чілоанський (Арауканський), що розташований у південній частині Чилі на прилеглому острові Чілое (картопля, мадія та ін.);

    Баготанський (у східній Колумбії), встановлений дослідниками С. М. Букасовим та С. В. Юзепчуком (окремі види картоплі, маніок, ананас).

    За підрахунками М. І. Вавилова первісні області видоутворення культурних рослин займають близько 1/40 частину суші земної кулі, при цьому із 640 найважливіших культурних рослин більше 500 припадає на Старий Світ, 400 із них виникли в Південній Азії. Найбільш багаті родовим, видовим і сортовим потенціалом Індія, Китай, звідки походять близько половини всіх культурних рослин, а також Передня Азія і середземноморські країни.

    Питання про центри походження свійських тварин вивчено значно слабше в порівнянні з культурними рослинами тому, що дикі предки багатьох тварин були винищені людиною.

    Дослідники припускають, що країни Близького Сходу і побережжя Середземного моря були батьківщиною великої рогатої худоби, кіз, овець, свиней, собак, ослів; степові райони Азії і Європи – коней, Аравія – одногорбих верблюдів; Центральна Азія – двогорбих верблюдів; Єгипет – кішок; Тібет – яків; Індія – бика гояла і курей; Південна і Південно-Східна Азія – буйвола і бика бантенга; Північна Азія – оленів; Африка – цесарок; Північна Америка – індиків; Південна Америка – лам.

    Вперше карту центрів походження свійських тварин розробила група спеціалістів під керівництвом М. І. Вавилова у 1934 р., а опублікована в 1938 р. [1]. Центри приручення свійських тварин:

    Использованные источники: osvita.ua
    Орхидея Биг ЛипЛампы Для Подсветки РассадыУкрытие Розмарина На ЗимуКак Сажать Гидрокотила ТрипартитаРассада Цветов В Марте Что Сажать ФотоБархатцы Рассада ВыращиваниеКак Ухаживать За Кислицей В Домашних УсловияхСинеголовник Из Семян ВыращиваниеДерен Белый ШпетаКак Рассадить Фикус БенджаминаРассада Цветов В Марте Что Сажать Фото